Закарпатці стали чемпіонами Європи серед юніорів зі
спортивного орієнтування! На чемпіонаті Європи зі спортивного орієнтування у
виді рогейн, що проходив у Чернівецькій області, золото вибороли ужгородці! Кращих спортсменів заїхні цьогорічні здобутки відзначили в Ужгороді! – подібні заголовки минулого
року не раз зустрічалися на сторінках закарпатських видань. Але чому лише
закарпатських?
Чи не тому, що зазирнувши на
сторінку IOF – Міжнародної федерації спортивного орієнтування, можна легко
дізнатися, що
- востаннє Європейський чемпіонат в Україні
проводився 2000-го року (у Трускавці);
- остання
медаль, що її вибороли українці на юнацькій першості Європи була аж у 2014-му,
коли сумчанка Олена Постельняк у Македонії фінішувала другою у спринті;
- закарпатці у складі юнацької збірної востаннє
виступали у 2013-му. Тоді мукачівки Наталія Шозда, Беата Зубака і Олександра
Золтан вибороли “бронзу” на чемпіонаті Європи з вело орієнтування;
- чемпіонати Європи зі спортивного орієнтування у
2018 році проводилися у Швейцарії (дорослі) та у Болгарії (юніори).
До речі, створена у 1961 році і визнана Міжнародним
Олімпійським Комітетом IOF об’єднує 73 країни, більшість з них бере участь у
чемпіонатах Європи серед юніорів.
Федерація опікується розвитком чотирьох
видів орієнтування – біговим (foot orienteering), вело- (mountain bike
orienteering), лижним (ski orienteering) та трейлом (trail orienteering), що
створювався насамперед для людей з обмеженими можливостями. І все. Жодного рогейну (англ. Rogaining) IOF не визнає, ви навіть слова цього не знайдете на її сайті. Як не знайдете й слова
orienteering у документах IRF (International
Rogaining Federaion) – Міжнародної федерації рогейну. Ця молода федерація об’єднує
10 країн.
Рогейн – це самостійний вид спорту, який у
всіх параметрах відрізняється від спортивного орієнтування. В орієнтуванні
використовуються детальні великомасштабні спортивні карти, в рогейні – генералізовані,
менш інформативні мапи. На відміну від спортивного орієнтування –
індивідуального виду спорту, – де розташування дистанції і навіть карта до
самого старту є абсолютним секретом для учасників, у рогейні спортсмени пересуваються
командою до 5 осіб, карти отримують заздалегідь. Вони ще до початку змагань
обирають шлях, яким долатимуть трасу, можуть навіть не заходити на всі контрольні
пункти, під час змагань роблять зупинки на обід, на відпочинок…
Важливий нюанс – як і IOF, Міжнародний Олімпійський Комітет не визнає
рогейн видом спорту, немає такого і у переліку затвердженому Міністерством
молоді і спорту України.
На відміну від Всесвітньої, Українська
федерація визнала рогейн видом спортивного орієнтування. Навіщо?
 |
| Надія Волинська |
Всі успіхи українського спортивного
орієнтування за останні п’ять років можна описати коротко: Надія Волинська
стала віце-чемпіонкою світу 2015-го року у Шотландії, двічі фінішувала другою
на чемпіонатах Європи (2014 у Португалії та 2016 у Чехії), а 2013-го виборола
бронзу Всесвітніх Ігор у Колумбії.
Минулого року Руслан Глібов на чемпіонаті
світу в Латвії був другим, дві бронзові медалі здобув Олександр Кратов на чемпіонатах
світу в Італії (2014) та Естонії (2017), крім цього він разом з Денисом
Щербаковим і Павлом Ушкварком зайняв третє місце в естафеті на чемпіонаті світу
2013 року у Фінляндії.
Вражаючі
результати, що переповнюють радістю всіх справжніх шанувальників спортивного
орієнтування! Але всі ці медалі здобували дорослі атлети, що виступають за
кращі скандинавські клуби. Гірше виглядають юніори та кадети, що переважно
займають місця значно нижче тридцятого.
 |
| Руслан Глібов |
 |
| Олександр Кратов |
 |
| Павло Ушкварок, Олександр Кратов, Деніс Щербаков |
Але ж “хліба з маслом” (звання,
титули, винагороди за досягнення) хочеться всім. І тут на допомогу “кмітливим” функціонерам прийшов рогейн. Назвали його видом спортивного
орієнтування і – манна небесна! Вже втретє провели в Україні чемпіонат Європи – European Rogaining Championships! Жодних
відборів, допуск без обмежень! Надрукували грамоти, всім купили по медалі. В
останньому чемпіонаті взяли участь 55 команд від України – 131 спортсмен!
Навіть на Олімпіаді було менше! (На справжніх чемпіонатах з орієнтування
Україну представляє збірна чисельністю 8-12 спортсменів).
19 українців на цих змаганнях стали “тіпа” чемпіонами Європи, 29 – призерами чемпіонату. Не
слабо.
В категорії юніорів (XJ - до 23 років), для
прикладу, де виступали ужгородці, до першої шістки “чемпіонату Європи” увійшли лише
команди з України, а сьомою - останньою – стала команда з Латвії. Бо більше тут
нікого і не було! За одні ці змагання “призерів” чемпіонатів Європи “зі
спортивного орієнтування” в Україні стало у кільканадцять разів більше, ніж за
50 попередніх років! Ось це результативність праці! Ну і “заслужені” нагороди, звання, премії, ще раз премії, інтерв’ю з спортсменами та їх “видатними” тренерами-винахідниками. Якщо написати чесно – рогейн –
нічого такого б не було, а так – круто – спортивне орієнтування! Хто там буде
розбиратися!
За свою історію спортивне орієнтування
Закарпаття досягло чималих успіхів на чемпіонатах Європи та світу. Наші
вихованці й нині успішно працюють на ниві орієнтування у різних країнах світу. А
наведені вище приклади фальшивих досягнень лише дискредитують, нівелюють справжні
звитяги орієнтувальників.
