Понад півстоліття пройшло від часу створення першої збірної команди школярів України зі спортивного орієнтування. Завдяки дослідженням Олександра Цепурдея в публікаціях латиських ЗМІ за 1968 рік знайдено згадку про матч збірних команд Республік Балтії (Латвії, Литви та Естонії) і України, що серпні того року проходив у Києві. Як зазначено у тій статті цьому матчу передувала перша для юнацьких команд міжнародна зустріч на території Латвії: з хазяями змагалися збірні Ленінграду, Львова та Закарпатської області.
1971 року у Москві збірна школярів України брала участь у Кубку ЦК ВЛКСМ (державна організація, що мала на меті ідеологічну індоктринацію молодого покоління). Тоді виграла команда школярів Латвії, місце збірної України, яку очолював харків’янин Геннадій Застер, не відомо. На жаль, жодних деталей про виступ української збірної на тих змаганнях не зберіглося, невідомо хто входив до складу команди, її результати, немає жодної фотографії. Можливо хтось з нинішніх ветеранів знайде якусь інформацію про ті змагання у своїх домашніх архівах?
Зате, завдяки архіву Василя Бортніка, можемо дізнатися про результати "Матчевих зустрічей найсильніших команд школярів срср", які проводилися у 1971-1982 роках на Київщині (організовувала ці змагання Київська міська станція юних туристів). Україну на тих змаганнях презентували гуртківці СЮТур з Києва, Харкова (з 1972) та Дніпра (з 1976). Лише у перших змаганнях були команди Волинської та Луганської областей, а 1973-го поза конкурсом виступала й збірна України.
У липні 1973 року в Українських Карпатах пройшов Перший Всесоюзний туристський зліт-змагання школярів, в якому брали участь команди шкіл-переможців у республіканських першостях. Загальнокомандну перемогу «в рідних стінах» вибороли юні вихованці київських шкіл № 36 і 179. На другому місці – представники Російської Федерації, на третьому – латвійці. У програмі зльоту в передостанній день змагань були й «змагання з орієнтування на місцевості за вибором»; у молодшій групі дистанцію долали парами - т.зв. гонка патрулів. Перемогу в них здобули учні київського тренера Віталія Горобця Аліна Луценко та Ніна Клочок (Петрова), В’ячеслав Пархоменко та Сергій Кісліков (з книги "40 років по КП" та спомини В.Пархоменка.
В'ячеслав Пархоменко (позаду у центрі) з товаришами по команді, праворуч Сергій Кісліков та Віталій Петров |
1973 року у Дніпрі планувалося проведення товариського Матчу збірних команд школярів Балтійських республік та України, але з-за загрози чергової епідемії холери, які в ті часи відбувалися доволі часто, змагання відмінили.
А ось у серпні 1974 року у Литві відбулися справжні Перші всесоюзні змагання серед збірних команд школярів. Для більшості українців це були перші старти поза межами республіки.
На відкритті Матчу збірні школярів Вірменії, Білорусі, Литви і Латвії. |
Завдяки киянці
Тетяні Пархоменко (з родини Яковлєвих) ми можемо побачити фотографії та дізнатися про
результати того чемпіонату.
- На тренувальні збори до Литви для підготовки та остаточного відбору до збірної приїхало декілька груп українських спортсменів, - згадує Тетяна Яковлєва, - майже всі зі своїми тренерами. Найбільша група прибула з Києва (тренери Олег Сергійович Матюшков та Олександр Іванович Бакута, спортсмени Сергій Адамович, Боярський, Тетяна Кириченко, Олександр Ткачук, інших вже не пам'ятаю), дещо менші групи з Дніпра (тренер Геннадій Єгорович Кривоногов, Антоніна Бабенко, Валерій Заєрко, Сергій Кириченко, Олександр Копорулін, Алла Мазанка, Володимир Петриченко, Юрій Пятін, Олександр Сергеєв, Наталія Суліменко, Тетяна Яковлєва), Харкова (тренер Геннадій Петрович Застер, спортсмени Світлана Волкова, Надія Зайцева, Володимир Симоненко), Сум (тренер Сергій Воль, спортсмени Надія Герман, Тетяна Коновалова, Ніна Сєвєріна, Сергій Яценко), та по одному спортсмену з Долини (Юстина Гринів, учениця Ростислава Короля), Коростеня (Тетяна Васянович, вихованка ЮріяТуряниці) і Кіровограду (Микола Путіліс, тренер Григорій Терещенко). Відносно Путіліса згадую багаторазово повторений жарт щодо того, що українська команда «прикупила» собі місцевого спортсмена (це щодо співзвучності Миколиного прізвища з типово литовськими).
Команди Вірменії (в білому), Білорусі, Литви, Латвії та України |
Впродовж зборів спортсмени здебільшого знаходилися під опікою власних тренерів, що сприяло комфорту і взаєморозумінню, також і загальній дисципліні (адже, враховуючи наставників, нас на зборі було чотири десятки осіб), та, саме головне, - якості підготовки.
Напередодні головних стартів наша команда разом зі збірними Білорусі та Балтійських республік взяла участь у товариському Матчі 5-ти (дивись фото вище).
Світлана Волкова (Харків) та її тренер Геннадій Застер |
Під час естафетних змагань Матчу. На третій етап стартувала сумчанка Надія Герман (номер 305) |
На дистанції Тетяна Яковлєва |
Фінішує харків'янка Надія Зайцева |
На старті першого дня Матчу Тетяна Яковлєва (номер 81) |
На старті Сергій Яценко (номер 96) та Антоніна Бабенко (номер 45) |
Стартують Олександр Копорулін (номер 86) та Тетяна Коновалова (35) |
о
Вимпел збірної команди школярів України - як подарунок іншим командам - учасницям чемпіонату |
Всесоюзний чемпіонат школярів проходив з 24 до 29 серпня 1974 року в лісах навколо Вільнюса. Участь в ньому взяли команди з 14-ти республік, Москви, Ленінграду (так тоді називали Санкт-Петербург) та збірна команда шкіл Міністерства шляхів сполучення СРСР - всього 17 команд.
Значки з емблемою чемпіонату |
о
24.08.1974 на церемонії відкриття чемпіонату. Прапороносець української збірної Сергій Яценко, поруч Тетяна Яковлєва та Валерій Заєрко. |
25 серпня були розіграні кваліфікаційні змагання з орієнтування за вибором. Переможцями у вікових категоріях стали Даує Карвеле з Латвії (Ж-16), росіянка Людмила Кранзєєва (Ж-18) та литовці Вілюс Асколдавічус (Ч-18) і Маріус Пташекас (Ч-16).
Уболівальники на арені Перших всесоюзних змагань школярів в Литві. |
о
До десятки сильніших увійшли українці Світлана Волкова (Ж-18; у кваліфікації 5 місце, у фіналі – 27), Лариса Євневич (Ж-16; 6 – 24), Володимир Симоненко (Ч-16; 6 – 24), Олександр Ткачук (Ч-16; 7 – 17) і Микола Путіліс (Ч-18; 7 – 27). За результатами цього дня було визначено групу А, до якої увійшли 9 найсильніших збірних: Латвії, Литви, Естонії, України, Молдови, Казахстану, Москви, Ленінграду та Росії. Всі інші збірні потрапили до групи Б, в якій спортсмени змагалися на технічно легших дистанціях.
|
о
Тетяна Васянович (зараз Божко) після фінішу |
о
По закінченні першого дня чемпіонату Олександр Сергеєв, Тетяна Васянович та Тетяна Яковлєва |
27 серпня проведено фінальні змагання у класичному виді орієнтування – заданому напрямку. Першими чемпіонами СРСР серед школярів стали представниці литовської збірної Віолета Богданоскайте (Ж-16) і Дануте Кельмеліте (Ж-18), Егілс Бінде з Латвії (Ч-18) та Константін Брєус з команди Ленінграду ( Ч-16). З поміж українців до чільної десятки увійшли лише дівчата: Тетяна Васянович (Ж-16, 31 – 6), Тетяна Яковлєва (Ж-16; 20 – 7), Тетяна Коновалова (Ж-18; 59 – 7), Юстина Гринів (Ж-18; 14 – 8), Антоніна Бабенко (Ж-18; 17 – 9) і Надія Зайцева (Ж-16, 30 – 10). Всі вони, а також Світлана Волкова, Лариса Євневич, Наталія Суліменко (Ж-18, 45 – 14) та Ніна Сєвєріна (Ж-16, 40 – дискв.) отримали дипломи за 3 місце у командній першості серед дівчат.
Перша відзнака українських школярів-орієнтувальників на офіційних змаганнях міжнародного рівня |
о
о
Зате хлопці реабілітували себе в естафеті. Українці стали віце-чемпіонами у Ч-16, пропустивши поперед себе лише хазяїв – литовців (Ю. Пташекас, Р. Панчоніс, В. Данілєвічус, М. Пташекас). У напруженій боротьбі наша команда, за яку бігли Олександр Копорулін (16-27), Олександр Ткачук, Володимир Симоненко і Сергій Яценко (36-14), зайняла друге місце, на 16 секунд випередивши збірну Ленінграду, що фінішувала третьою. В інших категоріях естафети виграли команди Латвії (Ж18 та Ч-18, українці тут були відповідно четвертими та шостими) і Литви (Ж-16, українки – шості). Окрім вищезгаданих спортсменів у складі збірної України виступали у старшій групі Юрій Пятін (19 – 26), Олександр Сергєєв (20 – 31), Юрій Герасимов (22 – 27) і Валерій Заєрко (27 – 37, він за віком міг виступати ще у молодшій групі), у молодшій – Сергій Кіріченко (16 – дискв.).
Олександр Копорулін (Дніпро, №130), фінішував з першого етапу чотирьох етапної естафети з другим результатом, з відставанням від збірної Ленінграду всього лише 3 секунди. |
о
Олександр Копорулін і Юрій Пятін (обидва – Дніпро) |
о
Олексадр Копорулін ділиться інформацією одразу після фінішу з 1-го етапу з Володимиром Симоненком, який виступатиме на третьому етапі (330). |
о
У загальному заліку в категорії 15-16-річних чемпіоном стала збірна Литви, на другому та третьому місцях відповідно команди Росії та Москви, збірна України фінішувала на високому 4 місці. У старшій групі – серед 17-18 річних – впевнено перемогла збірна Латвії, другими були росіяни, третіми – литовці, за ними – естонці. Збірна України, яку очолювали тренери Геннадій Застер з Харкова, кияни Олександр Бакута та Олег Матюшков, Геннадій Кривоногов з Дніпра та сумчанин Сергій Воль, на почесному 5 місці. 14 юних українців з 20-ти отримали дипломи за друге (хлопці в естафеті) та третє (дівчата у командному заліку) місця.
о
о
Останній день змагань 28.08.1974: так виглядав
підсумковий протокол групи А в категоріях ЧЖ-16 |
Емблема збірної команди школярів України 1974 року |