03.12.23

Впевнена перемога України на Перших всесоюзних молодіжних змаганнях, 1977, Казань.

Ольга Затолокіна, Антоніна Бабенко, Тетяна Овчаренко, Тетяна Яковлева, Сергій Семенов та Сергій Усенко, з табличкою – Валерій Заєрко


У вересні 1977 року у столиці Татарстану Казані відбулися Перші Всесоюзні юнацькі змагання, головним судде
ю яких був харків’янин Геннадій Застер. Це були перші в совєцькій імперії подібні командні змагання для двох вікових груп (до 18 років та до 20  р.). Кожну республіку представляли команди з 8 спортсменів – по двоє у віковій категорії.

Другий ліворуч головний суддя чемпіонату Геннадій Застер (Харків)

Змагання закінчилися переконливою перемогою збірної України (до командного заліку йшли результати кращого з двох учасників у кожній з 4-х категорій). У категорії Ж20 першого дня на 8-кілометровій дистанції, що проходила через 12 КП, впевнено перемогла Тетяна Яковлева (зараз – Пархоменко, наступного дня вона зайняла третє місце), а Валерій Заєрко в Ч20 фінішував серед однолітків другим (на інший дистанції він був 5-м).

Команда України під час відкриття чемпіонату: з табличкою Ольга Затолокіна, поруч з нею Тетяна Яковлева та Тетяна Овчаренко, за дівчатами Сергій Семенов, Сергій Усенко та Валерій Заєрко


Ще кращими були результати українців наступного дня, коли визначалися чемпіони в особистому заліку. Чемпіонські титули здобули Антоніна Бабенко в Ж20 (зараз – Сергеєва, першого дня вона була 5-ю), Сергій Семенов в Ч18 (у перший день фінішував 9-м) та Ольга Затолокіна (Іванова) у Ж18 (14-й результат першого дня). Високі результати показали також Тетяна Овчаренко в Ж18 (6-та та 15-та), Микола М’ясоєд в Ч18 (10 та 16 місця) і Сергій Усенко в Ч20 (15 та 13 місця). Шестеро з восьми представників України (в тому числі й всі призери) були вихованцями тренерів Всеволода Мішонова і Геннадія Кривоногова з Дніпра, один – Усенко – представляв Суми, Овчаренко – Харків.

 

Микола Мясоєд

Статья Валерія Глущенка «Відчутна перевага» 1977 р.

                З перших років розвитку спортивного орієнтування в країні перевага у всіх змаганнях незмінно була за «лісовими скороходами»  балтійських республік. Це простежувалося і в змаганнях юніорів. Але останнім часом у Ленінграді, Москві й в Україні поступово налагоджувалася робота з дітьми, і орієнтувальникам Балтії все частіше доводиться докладати зусилля, щоб зберегти свою першість.

"Золото" та "бронза" Тетяни Яковлевої та командний Кубок за перемогу на чемпіонаті в Казані

                В Україні особливо успішно працюють з дітьми в Дніпрі. Тренер Геннадій Кривоногов, який займається з молодими спортсменами, докладає багато зусиль для того, щоб його вихованці могли на рівних боротися і перемагати своїх грізних суперників За успіхами українських спортсменів уважно стежать всі тренери країни, що працюють з юніорами. І ось в Казані, де зібралися одночасно всі молоді майстри лісових трас, фахівці погодилися з тим, що «моду» в орієнтуванні починають диктувати спортсмени з України.


                Першою почесне звання чемпіонки країни завоювала вісімнадцятирічна студентка Дніпропетровського інституту інженерів транспорту Ольга Затолокіна, яка, виступаючи в молодшій віковій групі, випередила свою основну конкурентку з Ленінграда А. Васильєву на цілих три хвилини. У юнаків в цій віковій групі перемогу в боротьбі за іншу золоту медаль для збірної нашої республіки здобув теж дніпропетровський студент, тільки з державного університету Сергій Семенов. Ще два вихованці Г. Кривоногова піднімалися на п'єдестал пошани. Антоніна Бабенко до своїх численних нагород за призові місця в чемпіонатах і кубках України додала медаль найвищого ґатунку за перемогу на всесоюзній першості серед старших дівчат, а бронзову медаль завоювала тут її подруга по команді Тетяна Яковлєва.

                Як бачимо, перемога збірної команди УРСР над своїм суперниками була дуже і дуже переконливою. Але шкода, що серед спортсменів, що входили до складу нашої команди, ми не побачили прізвищ молодих київських орієнтувальників.

Юрко Коцай. Перший олімпійський чемпіон українського походження.

    Від Золотої Слободи до Арлінгтонського національного кладовища. Юрко Коцай – олімпійський чемпіон 1928 року, фото у газеті " The Bo...