Кращі велоорієнтувальники України 2010 року:

Ранги велоорієнтувальників України за 2010 рік

(складені за Положенням, що його розробила і затвердила Президія ФСОУ)

Дивлюсь в вікно – сніг лапатий, хтось там іде до нашої хати..,

19 грудня всі, хто прийшов на передноворічні змагання зі спортивного орієнтування, що проходили у центральному парку Мукачева, отримали подарунки від Святого Миколая.

Не зважаючи на сильній снігопад, що розпочався ще з вечора, всі пробігли все - з траси ніхто не зійшов! Дистанція складалася з двох кіл (молодші першим бігли А, потім Б, старші - навпаки):

 Результати:
сума         А           Б
12.54   (05.49 + 06.05)  Касьянов Олександр, 1994
15.45   (07.38 + 08.07)  Глагола Володимир, 1989
16.24   (06.54 + 09.30)  Сватко Артур, 1999
16.55   (08.20 + 08.35)  Павлов Олександр, 1996
16.59   (08.42 + 08.17)  Расчупкіна Ніна, 1984
17.26   (09.22 + 08.04)  Рижкова Ольга, 1981
18.09   (10.05 + 08.04)  Французов Владислав, 1999
22.47   (11.21 + 11.26)  Шозда Наталія, 1997
25.14   (13.50 + 11.24)  Косарєв Володимир, 2000 
25.59   (14.32 + 11.27)  Шелест Ілля, 1999

Наймолодші учасники. Дистанція 60 м - 4 КП (без фіксації часу)
Косарєва Софійка (2009), Рижков Артем (2009), Льоня Нечай (2004), Владик (2006), Катруся (2004) та Ніночка (2003) Цепурдей.
Фотографії тут та ще (супер альбом від Галини Косарєвої) тут

Щира подяка за надані призи Святому Миколаю, а також Андрію Лозицькому, Анні Телякевич, Володимиру Сватку, Ользі Рижковій та Ніні Расчупкиній. Окремо - власнику кафе "Мілка" - за гарячий прийом та тепле приміщення, Володимиру Попову - за оформлення карти, Сергію Расчупкіну, Руслану Касьянову, Ігорю Французову, Василю Морозову та Олександру Сабо - за відмінне суддівство!

18 грудня 2010 - Змагання на призи від "Дєда Мороза" в Ужгороді

Гарна, тепла атмосфера затишних "домашніх" змагань. Майже сотня учасників з Ужгороду, Кам'яниці, Перечина та Мукачева. На жаль, на численість нашої команди суттєво вплинула епідемія ОРЗ та грипу, що охопила місто. Та ті, що все ж ризикнули і поїхали, - не пожалкували. О 8.30 виїхали на маршрутці з автовокзалу і за годину були вже біля готелю "Закарпаття" у центральній частині "нового" Ужгороду. Звідці здійснили 5-тикілометровий марш-кидок - екскурсію - проспектом Свободи та набережною Ужа - аж до самого Боздошського парку. Відкриття та старту очікували у затишному теплому кафе (на вулиці - мінус 7). Про своє враження від дистанції, можливо, пізніше напишуть безпосередні учасники змагань, а так все виглядало класно.
Наші зайняли такі місця:

Ч-10 дистанція 890 м, 5 КП

1. Косарєв Володимир - 7.56

2. Палош Едуард, Ужгород - 20.46
3. Манцулич Володимир, Кам'яниця - 21.52
Ч-12
5. Французов Владислав - 8.54

6. Сватко Артур - 8.54

? Шелест Ілля - 9.53

Ч-16 (11 учасників): 1820 м - 12 КП

1. Касьянов Олександр - 7.17

2. Хойдра Сергій, Ужгород - 7.50
3. Малош Віталій, Кам'яниця - 8.59
Ж-14 (16 учасниць): 1390 м - 10 КП
1. Ондрик Христина, Кам'яниця - 9.20
2. Жданович Олександра, Ужгород - 9.39
3. Кучерява Наталія, Ужгород - 11.35
7. Шозда Наталія - 18.44 (перші в житті змагання!)

Запам'яталося нагородження переможців з дотепними коментарями ведучого та щедрими подарунками від дирекції парку, Закарпатського Центру туризму та міського управління у справах молоді та спорту. Єдине, що незрозумів: чому (і це вже не вперше в Ужгороді) серед спортсменів Ч-12 бігав і був нагородженим хлопчик 1996 року народження (Матічин Ілля, тренер Віктор Малетич із ЦТКЕСум)?

О 14.00 були вже біля ялинки у центрі Мукачева! Інші фотографії

Ось - знайшов раритети

Результати юніорів на Ski-JWOC 2000 тут 

Надія Коломієць: - Не уявляю свого життя без руху

Цікаве інтерв'ю з переможницею аматорського Кубка України з крос-кантрі харків'янкою Надією Коломієць "зробила" дончанка Дарина Златьєва. Читайте! Від себе додам лиш те, що обидві героїні мають безпосереднє відношення до орієнтування: Надя у недалекому минулому успішно виступала на чемпіонатах з foot-O (навіть у складі збірної!), а Даша цього року дебютувала на МТВО-чемпіонаті в Дніпропетровську. На фото зверху Надя Коломієць стоїть третя праворуч у першому ряду.

Даша Златьєва.

Запали свічку пам'яті жертвам Голодомору

Натисни на заголовок


Анатолій Гриценко: - Голодоморний Страх має вмерти в нас!

Голодомор наніс страшенний удар по нашому народу.

Мільйони людей загинули.

Десятки мільйонів вижили. Але Голодомор прищепив їм Страх.

Страх за життя. Страх перед владою.

Той страх передається через покоління.

Моя бабуся в 1933-му поховала п'ятьох дітей і чоловіка. Бабусі тоді було 32 роки. До останнього свого дня, 9 листопада 1983 року, вона ховала у коморі два мішки пшениці. І часто пошепки говорила мені: "Синку, мовчи, ніколи не йди проти влади". Те саме казали мені батьки...

Страх паралізує нашу свідомість і небайдужість дотепер.

У нас кипить на душі, ми обурюємося діями влади, але потім замовкаємо і покірно відступаємо.

Не всі і не завжди, але в більшості випадків – замовкаємо і відступаємо.

Сьогодні ми разом із дітлахами запалили в домівках свічки. Згадуємо і вшановуємо невинних жертв Голодомору. Вічна їм пам'ять!

Але маємо робити більше – вичавлювати з себе той Голодоморний Страх. Щодня і щохвилини. Страх має вмерти в нас!

А нашим дітям має перейти лише пам'ять і скорбота за загиблими. Ми виховуємо в них почуття справедливості, гідності і сили духу.

Щоб більш ніколи не було Голодоморів!

Сергій Расчупкін - учасник конкурсу «Новий колорит – 2010»

В Мукачеві пройшов Міжнародний конкурс молодих дизайнерів одягу, взуття та аксесуарів «Новий колорит – 2010»

Нові блоги закарпатських орієнтувальників

Блог ужгородця Ференца Гутлебета - призера національних чемпіонатів та члена збірної команди України з МТВО (інтервью з Ференцом читайте тут)

Блог юного мукачівця Василя Морозова

та ще один - також юного, але вже досвідченого Олександра Касьянова

Чемпіонат Закарпаття, день другий

Хороший день! На сонці + 24! Багато знайомих, гарних облич. Незважаючі на страшені "драчі" і заховані (часом навіть закопані) КП, всі наші виступили відмінно:

Ж-12: 7 місце у Насті Моісеєвої 25.08, 11-те у Саші Золтан 30.07, 15-та Віка Симик 42.04;
Ч-12: 6-й Артур Сватко 17.08, 12-й Володя Косарєв 26.35, 16-й Сашко Сабо 33.18, 18-й Ніколас Корнета 35.52, 19-й Крістіан Бочко 35.53, 20-й Ілля Шелест 36.42;
Ч-14: 12 місце Сашко Павлов 41.12;
Ч-16: 5 місце у Олександра Касьянова 27.08, результат Василя Морозова судді шукають;
Ж-21: 1 місце у Саші Касьянової 24.34, 2-ге у Ніни Расчупкіної 26.25, 4-те у Валерії Бірюково 42.29;
Ч-21: 4 місце Андрій Харченко 23.47, 6-те у Сергія Расчупкіна 27.41;

Ч-35: 1-й Руслан Касьянов 16.20, 2-й Андрій Лозицький 19.10, 3-й Володимир Сватко 20.12, 10-й Віталій Райчинець 31.31, результати Ігоря Французова та Володимира Тарасова судді ще "шукають".

Про якість карти (здається її не коригували від часу створення) і дистанцій мовчатиму, ато зірвуся "в тужливому вию"...

Цікаво тільки, скільки з ужгородців пробігло найдовшу дистанцію у "заданому" порядку? Адже, за словами свідків, один з лідерів зі старту помчався в напрямку 10-го КП, у карточці іншого, під час відмітки на 5-му КП, ще не було відміток 3 та 4-го... Жаль, що організатори не застосували електронну відмітку, яку придбали більше місяця тому, тоді б всіх шахраїв зразу вивели "на чисту воду". Всі результати тут

Фотографії тут

У неділю о 9.00 від'їжджаємо на змагання до Ужгороду від Ратуші. Запрошуємо всіх!

На ужгородському сайті http://uzhgorod-orient.at.ua/ з'явилися результати першого дня чемпіонату.

Результати мукачівців:
Ж-12 (29 учасниць): 1 місце Саша Золтан 0:26.59, 17 місце Настя Моісеєва 2:11.25, Віка Симик зійшла
Ч-12 (33 учасника): 12 місце Артур Сватко 1:00.53, 18-й Сашко Сабо 1:18.31, 20-й Ніколас Корнета 1:33.21, 21-й Віктор Молнар 1:40.52; Володя Косарєв, Ілля Шелест та Крістіан Бочко зійшли;
Ч-14 (30 учасників): 11 місце Сашко Павлов 1:21.15
Ч-16 (24 учасники): 2 місце Олександр Касьянов 1:02.06, 6 місце Василь Морозов 1:23.05;
Ч-21 (24 учасники): 5 місце Сергій Расчупкін 0:56.15, 6 місце Андрій Харченко 0:56.38;
Ж-21 (10 учасниць): 1-ша Касьянова 0:58.55, 2-га Расчупкіна 1:03.10, 3-тя Бірюкова 1:10.25;
Ч-ветерани (8 учасників): 1 місце Руслан Касьянов 0:38.34

Чемпіонат Закарпаття, день перший

13 листопада, Ужгород, майже 200 учасників змагань з різних регіонів області. Судді затримали старт і нам довелося уїжджати так і не дочекавшись результатів, то ж повну картину будемо знати лиш завтра. З того, що точно відомо про наших: Саша Золтан перемогла серед наймолодших дівчат, Саша Касьянова, Ніна Расчупкіна та Валерія Бірюкова зайняли три перших місця у Ж-21, Сергій Расчупкін та Андрій Харченко 5-6 серед чоловіків, Руслан Касьянов переміг серед ветеранів.

Загальне враження від дистанцій: для дорослих - тверда четвірка (навіть з плюсом), для спортсменів 12 та 14 груп - двійка (з мінусом).

Стисло враження про змагання від 28-річного майстра спорту України Андрія Харченка (зараз, на жаль, Андрій вже відійшов від активних тренувань, а не так давно він був призером національних чемпіонатів і навіть чемпіоном Європи серед юнаків!): - Вперше за кілька останніх років вибрався на змагання. Чудовий день! Сонячна погода та особлива, непередавана атмосфера лісу надихали. Я розумів, що єдиним моїм козирем перед тими, хто  тренується є чималий досвід, адже з картою давно не бігав і швидкості мені тепер явно не вистачає.
Головним завданням для себе визначив спокійно стартувати і без помилок взяти перші КП, та, на жаль, з цим не впорався і відразу "злив" секунд 40 – призми КП були дуже заховані і я зрозумів, що надалі треба бути акуратнішим. Далі пішло краще, на пункти заходив з точних прив'язок. На жаль, клас багатьох доріг не відповідав дійсності, часто зустрічалися й нові – на карті не показані. Та в цілому дистанція мені сподобалася і своїм результатом я задоволений – із завданням впорався, зробивши помилок всього на 2-3 хвилини.
Для новачків можу дати пораду: зі старту ніколи не рвіть з усіх сил, і ніколи не забувайте про компас - на дистанції він ваш надійний друг.

Одне зауваження й для судів: не знаю хто планував дистанції для спортсменів молодших груп, але, на мою думку, зробив він це абсолютно не компетентно, просто з’єднавши найближчі до фінішу КП дистанції Ч-21. Шкода було тих малюків, які прочісували стрімкі схили в пошуках висячих промоїнок чи ямок, це все одно, що школярикам-першачкам дати завдання з підручника для математики 11-го класу. Женіть цього дилетанта з суддівської колегії, або він вам розжене всіх новачків.

Дистанції для спортсменів-новачків. Фотографії тут

З Днем народження, Друже!

Днями чергову річницю зустрів "останній з могікан", чи, краще, - перший з орієнтувальників Мукачева Руслан Вікторович Касьянов. Чому "останній…"? Руслан єдиний з тих, хто, першим записавшись до новоствореної секції у вересні 1980 року, зберіг вірність нашому спорту до сьогодні. Багаторазовий чемпіон України, призер чемпіонатів збройних сил колишнього СРСР серед курсантів військових училищ, майстер спорту зі спортивного орієнтування та кандидат у майстри  ще з 6-ти видів спорту – ось неповний перелік його спортивних досягнень! Тепер стопами батька йдуть його діти Олександр та Олександра Касьянови.

На цьому історичному фото – команда нашого клубу зразка 1980 року. Майбутній підполковник міліції Руслан Касьянов у першому ряду посередині.
Ну, і на останок скромний подарунок імениннику та й всім нам - пісня у виконанні групи "Бивні stars "Команда молодості нашої"

Нові компаси вже в Мукачеві!

Перші компаси для орієнтувальників нового "призову", що їх батьки замовили через O'shop, Новою поштою доставлені в Мукачево.

Для їх щасливих власників подаємо матеріал Степана Слуцького "Робота з компасом... Технічні вправи". Хоч ця стаття написана для туристів, орієнтувальники-початківці зможуть знайти в ній також чимало корисного, зокрема, у розділі "Вправа 3: визначення напрямку руху на місцевості за допомогою азимуту, "знятого"  з карти" 

У суботу їдемо на змагання до Ужгороду!

Старт на околиці Ужгороду у найзахіднішому ліску України, практично – на кордоні зі Словаччиною (до Євросоюзу не більше 200 метрів! Правда – і колючий дріт з прикордонними заставами)!

Назва змагань: відкритий особистий чемпіонат Закарпаття зі спортивного орієнтування на довгих (у суботу) та коротких (у неділю) дистанціях 2010 року.

Організатори – колектив Закарпатського центру туризму і спорту учнівської молоді. Головний суддя та начальник дистанції (!?!) Георгій Фечо, головний секретар – Тетяна Хоменська.

Мукачівська команда відправляється о 9.30 від колишнього Будинку офіцерів (вулиця Горького, 21) на комфортабельному автобусі «Karosa»

Об 11.00 організатори змагань проводять урочисте відкриття. Старт починається об 11.30. Закінчаться суботні змагання о 15.00 - повертаємося в Мукачево.
Карта «Кадлубець» (автор колишній ужгородець, а нині громадянин США С.Слуцький), масштаб 1:10000, переріз 5 м.

На фотографії найдосвідченіші учасники попередніх обласних змагань з Мукачева та Ужгороду - сподіваємося, що і цього разу їх буде не менше! А так наймолодші з них виглядали чверть століття тому:

Meteoprog на суботу обіцяє чудову – теплу до +15 – осінню погоду.

Приєднуйтеся до нас!

Ліда: долонями торкнутися неба...

Ліда: - "А чи можливо описати те, що ти відчуваєш, коли знаходишся на вершині гори? Коли, не дивлячись на перешкоди і труднощі, ти все ж таки впевнено крокуєш до своєї мрії. Щоб там – долонями торкнутися неба і залишити частинку свого серця. Щоб звідти – побачити ВСЕ!

Безліч відчуттів переповнюють тебе і в тобі народжується нова сила, сила, про яку ти навіть не здогадувався. Тут вітер несеться з шаленою швидкістю, б’ється в твоє обличчя, ніби перешкоджаючи, і, не перепросивши, летить далі. Йти важко. Але все ж таки, ти впевнено робиш ще один крок. І в цей час ти забуваєш про все, нічого вже не існує. Є тільки ти і твої друзі. Ви одне ціле, єдина сила, що веде вас до вершини. І немає нічого важливішого, аніж побачити простягнуту руку товариша, який намагається тебе підтримати.

І ось там, на вершині, спокій! Ти відчуваєш кожного, хто хоч раз побував тут, адже вони залишили там частинку свого серця і своєї душі…" (всі фото)

Марина: - "На вершині гори, над лісами і пеньками, де тільки сильний порив вітру і гул у голові не дає спокою... Саме там забуваєш про всю метушню сьогоденного світу...
Немає нічого кращого просто сісти на край скелі, де під ногами гуляє вітер і глибоко в душі затаївся страх перед тією величчю, що простяглась на десятки кільметрів навкруги... І закривши очі вслухаєшся в цю мелодію, яка створена вітром і є витвором природи, а не людини...
Похід в гори - для мене це єдиний вихід звільнитися від всіх турбот хоч на декілька годин (а хотілосься б і днів) і відчути свободу...

Там не зважаєш на холод чи дощ, вітер чи сніг... Це все пройде і забудеться... І тільки тоді, коли вже дістаєшся своєї цілі, вершини, тільки там можна відчути себе людиною, однією з тих обраних, які здатні були піти на такий крок: не жаліючи себе, своїх сил (*і 7 грн на дорогу по-студентському*)... Саме там відчуваєш себе одночасно і комашкою в цьому безкрайньому світі, і особливо щасливою людиною..."

(Гора Великий Верх - висота 1598 м. над рівнем моря - є другою за висотою вершиною Боржавського хребта. З вершини видно весь хребет Полонина Боржава, який зігнутий напівдугою з південного сходу на північний схід. З підніжжя гори пере початок потічок, який кількома кілометрами нижче формує водоспад Шипіт.)

Несподівана зустріч

Вчора, під час тренування неподалік від Нижнього Коропця, зробили для себе два відкриття: по-перше знайшли два невеличких мальовничих озерця між Коропцем та Форношем,

по-друге - "нарвалися" на стаю диких кабанів - ще років тридцять тому подібної живності було чимало в навколишніх лісах, але потім... Військові збудували танкодром, авіа- та загальновійськовий полігон, РЛС, пізніше - ще одну, цілодобово навкруги гриміло, стріляло, вибухало... Тепер, слава Богу, все це в минулому - і дикі звірі почали повертатися!