Друзі, намагаємося зберегти для прийдешніх поколінь українських спортсменів-орієнтувальників історію нашого спорту, пам'ять про тих, хто стояв у його витоків, дарував нам перші перемоги. Трохи пафосно вийшло? Але час йде, люди уходять, а якихось фундаментальних розвідок з історії спортивного орієнтування в Україні за його 60-річну історію досі не написано, результати більшості змагань не збережені. У нечисленних публікаціях передруковуються ті ж самі фактологічні неточності. Їх не бракує навіть у «історичному» дописі на офіційній сторінці ФСОУ, немає в ньому і жодної інформації про тих, хто вже виборов для України нагороди чемпіонатів світу та Європи, як і про тих, хто гідно захищав честь окупованої України на головних змаганнях у радянській імперії.
Емблема "60-річчя спортивного орієнтування України" розроблена Студією графічного дизайну Kovalen.com |
З відомих мені джерел найбільш повними і точними є
Щоденники Михайла Заїки та Миколи Плюйка, "Нариси з історії розвитку спортивного орієнтування в Україні"
Валерія Глущенка, книга «40 років
по КП» (збірник споминів ветеранів-орієнтувальників, випущений
до 40-річчя ФСОУ), журнали Федерації, що виходили у 1990, 1996, 2000-2001-2002
рр, бюлетень «Інфукор» (Інформатор українських орієнтувальників), мемуари
Омеляна Куцука та Юхима Штемплера, збірник "Досягнення українських спортсменів-орієнтувальників".
Може ще було щось? Підкажете?
Окремо треба написати про рукописні Щоденники Михайла Заїки та Миколи Плюйка – безцінні збірники протоколів не тільки багатьох найпрестижніших чемпіонатів країни, але й багатьох регіональних змагань 60-70-х років з коментарями автора (у Заїки) – обидва ветерани були провідними спортсменами свого часу, членами збірної України, призерами всесоюзних змагань. Вважаю, що керівництво Федерації повинно негайно зробити все, щоби оцифрувати їх і виставити на сторінці ФСОУ для загального ознайомлення.
Михайло Заїка |
Микола Плюйко |
Тож, друзі, вчергове закликаю створити літопис українського орієнтування – згадати поіменно всіх медалістів перших чемпіонатів країни. У нас вже є чимало прізвищ, але й надалі зібрана інформація не є повною. Відшукайте у своїх домашніх та клубних архівах виписки з протоколів, на ваших грамотах можна знайти назву змагань, дату і місце їх проведення. Спробуємо знайти якісні фотографії всіх чемпіонів попередніх років – нове покоління українських орієнтувальників повинно пам’ятати своїх предків!
І так: в умовах тотального
примусового зросійщення України у 1930-1990-х роках більшість матеріалів
видавалася російською (в т.ч. друковані матеріали, карти, грамоти, значки…).
Терміни "всеукраїнські чи республіканські" змагання, першість чи чемпіонат
є тотожними. УРСР та УССР - це абревіатура від офіційної назви України в часи
радянської окупації.
Чемпіонат України 1981 року, Черкаси
На цих змаганнях проводилися 4-етапні естафети. З результаів відомо тільки, що віце-чемпіонками серед жінок стала збірна Львівської області у складі якої виступали Тамара Денисенко, Галина Зазуляк (Котило), Людмила Каширець (Урсул) та Олена Зубатюк.
о
Учасниці чемпіонату України 1981 року Людмила Купріненко (Херсон), Ольга Затолокіна (Дніпро), Ольга Шутеєва (Харків), Олена Зубатюк (Львів) та Катерина Кулька (Луцьк). Фото з архіву Олени Зубатюк. |
Чемпіонат України 1982 року, Київ
о
В естафетних змаганнях серед чоловіків на цьому чемпіонаті перемогла збірна Херсонщини (Микола Місора, Михайло Щур та ще хтось з ними), другою фінішувала збірна Дніпра, третьою - Запоріжжя; серед жінок - 1. Київ, 2. Львівська обл. (Галина Зазуляк, Олена Зубатюк та ???), 3. Черкаська обл.
Чемпіонат України 1983 року, Суми
В естафетних змаганнях серед чоловіків до призової трійки увійшли збірні Чернівецької, Сумської та Харківської областей.оУ листопаді 1983 р. на факультеті підвищення кваліфікації Київського державного інституту фізичної культури (зараз - Національний Університет фізичного виховання і спорту України) відбулися курси підвищення кваліфікації для провідних тренерів зі спортивного орієнтування. На фото: Зліва – направо: 1-й ряд - ?, кияни Ольга Нікітенко (Цетельман), Любов Смирнова, Борис Марасін та Володимир Моногаров (один з викладачів семінару), Лілія Пох (Запоріжжя), Еллаїда Аврутіс (Степаненко, Київ), куратор групи, ?, Сергій Якімов (Білогірськ, Крим), Юрій Михайлов (Сєвєродонецьк); 2-й ряд – Олександр Цепурдей (Мукачево), Петро Петричук (Чернівці), Майборода (Шостка), Лев Кеніг (Чернівці), Сергій Кіріченко та Олександр Сергєєв (обидва з Дніпра), Валентина Черницова (Луганськ), Бєлкіна (Запоріжжя), Валентина Колтакова (Суми), ?, Юрій Домс (Житомир), Валерій Цодіков (Дніпро); 3-й ряд - ?, Володимир Ханюк (Київ), Валентина Григор’єва (Харків), Ігор Мальчик (Луцьк), Анатолій Мішанов (Євпаторія), ?, Ростислав Король (Долина), Володимир Карась (Олешки), Василь Ничипуренко (Сімферополь), ?, Володимир Бондаренко та Валерій Степанов (обидва з Харкова), Сергій Шкварніков та Олександр Сандомирський (обоє з Києва), Федір Татаринов (Дніпро) та Геннадій Плохенко (Херсон); верхній ряд – Сергій Сухарєв (Суми), Омелян Куцук (Калуш), фахівець з Черкас, Анатолій Білобжицький (Яснозір’я) та Володимир Шуняков (Луганськ).
Чемпіонат України 1984 року, Чернівці
о
Немає коментарів:
Дописати коментар